Filosofska Dumka

Volume 2021, Issue 4, 2021

H. S. Skovoroda Institute of Philosophy – 75th Anniversary

Наталія ВяткінаOrcid-ID
Pages 142-152

Пам’ять з погляду логіки і семіотики

Феномен пам’яті розглядається як компонент, імпліцитно присутній у процесі інформаційної комунікації. Наведено коротку типологію видів пам’яті, які утворюють референційне поле так званої семантичної пам’яті. Через підходи Ю. Лотмана та Р. Якобсона розглядаєть ся класичне уявлення про час, що тісно пов’язане з пам’яттю. Основна увага приділяється тому, як можна розглядати пам’ять у межах та за допомоги логіки. Як один зі шляхів роз в’язання цього питання пропонується застосувати інструменти часової логіки через аналіз праць видатного українського логіка Анатолія Ішмуратова (1946–2017). Розглянуто класифіка- ції часів О. Єсперсена, Г. Райхенбаха, В. Буля. Проаналізовано суб’єктивну й об’єктивну осі орієнтації, що лежать в основі календарів, діаграм і шкал як фраґментів часу. На думку Іш му- ра това, ці інструменти — схеми, діаграми тощо — можна вважати мовами. Мож ли вість мовної об’єктивації значення визначає зв’язок логічного висновування, а отже, структуру- вання семантичних царин, якими є спогади, засобами логічної мови та відповідно до її струк- тур. Досліджуючи логічні та пізнавальні умови дії, Ішмуратов продовжував розвивати ідеї часової логіки та обґрунтовувати можливості їх застосування до пояснення психологічного сприйняття об’єктивного часу. Він будував схему семантичних зв’язків пам’яті як психоло- гічного акту, що відтворює життєвий шлях особистості; він розрізняв спогади та «псевдо- спогади», які разом впливають на переоцінку минулих подій, формують досвід особистості та її здатність конструювати альтернативи майбутнього. Особливе місце в дослідженнях Ішмуратова займає його експлікація часової тризначної логіки та застосування часових мо дальностей до аналізу так званих перехідних станів. Подальше вивчення таких підходів мог ло б допомогти раціональному осмисленню пам’яті та дати цікаві результати.