Search narrowed by:




Displaying: 81-100 of 437 documents

Show/Hide alternate language

0.302 sec

81. Sententiae: Volume > 32 > Issue: 1
Реферати
Abstracts [UKR]

82. Sententiae: Volume > 32 > Issue: 1
Іван Лисий Ivan Lysyi
Проблемність національно-культурної ідентифікації української філософії (за матеріалами ХХХ тому Sententiae)
Problematicity of the National Cultural Identification of Ukrainian Philosophy (based on the articles from XXX-th issue of Sententiae)

abstract | view |  rights & permissions
The paper contains the critical review of materials from the rubric «Could “national philosophy” be strictly defined research object?» (Sententiae, 2014, № 1).
83. Sententiae: Volume > 32 > Issue: 1
Казимеж Айдукевич Kazimierz Ajdukiewicz
Похвала працьовитому життю
A Praise of Laborious Life

84. Sententiae: Volume > 32 > Issue: 1
Рефераты
Abstracts [RUS]

85. Sententiae: Volume > 40 > Issue: 2
Сергій Секундант Sergii Secundan
Вольф і еклектицизм: від поняття відкритої системи до систематичного інтелекту
Wolf and Eclecticism: From the Concept of an Open System to Systematic Intelligence

abstract | view |  rights & permissions
The paper provides a comparative analysis of the programs of reforms of philosophy developed by Christian Wolff and the members of the Eclecticist school. It reveals the critical foundations of the concepts of the system by both schools and assesses the prospects of their further development. Although Wolff is often inconsistent, he is nevertheless closer to Descartes and Leibniz, and therefore to the Platonic tradition. The Eclecticists, on the other hand, are closer to the Peripatetic tradition, and therefore to empiricism. From the point of view of the history of philosophical methodology, Wolff’s program combines Cartesianism and the German tradition of methodical thinking (J. Jung, E. Weigel and Leibniz), which both were oriented towards mathematics. The Eclecticists, on the other hand, used the dialectical model, which they modernized by introducing the principle of historicism and applying it to the history of philosophy. When the program of the Eclecticists was guided by the critical selection of knowledge by members of the "scientific community" and the concept of an open system, Wolff’s synthesis of knowledge is carried out on the basis of a rigorous method. He puts forward a fundamentally new idea of a universal system based on new normative requirements for the system-forming principle - it must be fundamental, generally valid and immanent in the system of knowledge. Wolff does not reject the critical program of the Eclecticists; he tries to prove that the successful implementation of their program is possible only if there is a basic system of truths and a reliable method. In his treatise On the Difference Between Systematic and Non-systematic Intellect, Wolff laid the foundation of “systematic eclecticism” and “speculative criticism”, which was substantiated in the works by "classics of German idealism", primarily by C. L. Reinhold and Hegel.
86. Sententiae: Volume > 40 > Issue: 2
Анастасія Стрелкова Anastasia Strelkova
Три поняття буддійської філософії: «мислення», «розум», «свідомість» (до проблеми перекладу)
Three Concepts of Buddhist Philosophy: «Thought», «Mind», «Consciousness» (the problem of translation)

abstract | view |  rights & permissions
This paper analyses the three main concepts of Buddhist philosophy of consciousness and considers the problem of their translation into Ukrainian. The author shows that it is necessary to compare the terms related to different Buddhist traditions’ (Pali, Sanskrit, Chinese and al.) in order to adequately translate them into modern languages. The analysis of a passage (II.34) from Vasubandhu’s Abhidharmakośa in various translations points out the necessity to translate a whole system of Buddhist terminology, but not the separate terms taken individually, in order to avoid the incompatibility of translated terms with each other.
87. Sententiae: Volume > 40 > Issue: 2
Віктор Козловський, Ілля Давіденко, Катерина Круглик, Дар'я Попіль Viktor Kozlovskyi
Геґель і українська філософія 70–80-х років. Частина ІІІ
Hegel and Ukrainian Philosophy of the 70-80th. Part IІI

abstract | view |  rights & permissions
Interview of Illia Davidenko, Kateryna Kruhlyk, Daria Popil with Viktor Kozlovskyi.
88. Sententiae: Volume > 40 > Issue: 2
Анатолій Лой, Ілля Давіденко, Ксенія Мирошник, Дар’я Попіль Anatoly Loy
Розум за «залізною завісою»: українська філософія пізнього СРСР та світова наука
The Mind behind the Iron Curtain: Ukrainian Philosophy of the Late USSR and World Science

abstract | view |  rights & permissions
Interview of Illia Davidenko, Kseniia Myroshnyk, Daria Popil with Anatoly Loy.
89. Sententiae: Volume > 40 > Issue: 2
Марія Кравчик Maria Kravchyk
Перша сесія семінару з історії модерної філософії
First Session of a New Seminar on the History of Modern pPilosophy

abstract | view |  rights & permissions
Report on the first session of the seminar “Philosophia perennis” (“Evolution of the concept of consciousness in modern philosophy”), organized by the journal Sententiae in collaboration with the Union of Researchers of Modern Philosophy (Pascal Society) and the Kant Society of Ukraine (August 10 -12, 2021, Odesa).
90. Sententiae: Volume > 40 > Issue: 1
Олександр Киричок Oleksandr Kyrychok
«Філософ» і «філософія» в києворуських пам’ятках ХІ–ХIV ст.»: необхідність по-новому поставити «старе» питання
“Philosopher” and “Philosophy” in Kyivan Rus’ Written Sources of the 11-14th centuries

abstract | view |  rights & permissions
The author justifies the need to return to an analysis of the meaning of such words as “philosophy” and “philosopher” in the Kyivan Rus’ written sources of the 11th–14th centuries. This is explained not only by the inaccuracies the earlier research committed but also by the necessity to take contemporary achievements of Byzantine philosophical historiography into account. The author concludes that the preserved Kyivan Rus’ written sources reflect certain Byzantine interpretations of the words “philosopher” and “philosophy” as understood within particular interpre-tive frameworks: philosophy may refer to a specifically “Christian” or “external” philosophy, presup-pose rational or mystical comprehension of divine wisdom, become verbalized or not. Some sources probably espouse an understanding of philosophy as a practice of true life. The word “philosopher” had different connotations, as well. It referred to advisers or officeholders at the court of the Byzantine emperor, wise princes, church intellectuals, connoisseurs of biblical books, etc. The author invalidates the idea that in Kyivan Rus’, there existed a holistic understanding of philosophy and philosophers. Instead, one should interpret these words as having a limited plurality of meanings.
91. Sententiae: Volume > 40 > Issue: 1
Сергій Секундант Sergii Secundant
Ляйбніц і Вольф: критичні засади ідеї наукової революції у філософії
Leibniz and Wolf: Critical Foundations of the Idea of Scientific Revolution in Philosophy

abstract | view |  rights & permissions
This article reveals the critical content of the idea of scientific revolution in Wolff's philosophy and shows Leibniz's contribution to its formation. Although Wolff's goal was to reform the method of philosophizing on the model of Euclid's geometry, which was based on the Cartesian idea of achieving certainty by clarifying concepts, the clarification that Wolff (in the sense of Leibniz) sees in such an analysis of concepts establishes a connection between them and show the possibility of the object expressed by each concept. Wolff sees the critical meaning of his method in the fact that by analyzing the concepts to link all concepts and statements into a single system, which was based on consistent grounds and would not contain unproven propositions. This would, according to Wolf, remove from philosophy all the con-cepts, the objects of which were not possible, and statements that could not be proved. Leibniz's idea of concept analysis also formed the basis of his notion of philosophy as the science of the possible. The critical meaning of this concept of philosophy in Wolff, as in Leibniz, was to limit the subject of philosophy only to the realm of the possible. Although the main critical ideas underlying Wolff's philosophical system were formulated by Leibniz, Wolf's system was still the fruit of his own genius. Many of his critical ideas were groundbreaking and had a marked influence on the further development of philosophy. These include the requirement to preface the construction of a system of philosophy with research into the cognitive abilities of the human mind. However, his attempts to build a universal system of knowledge led to the leveling of the critical content of some of Leibniz's demands, which led to the accusation against him, and Leibniz, of atheism and fatalism.
92. Sententiae: Volume > 40 > Issue: 1
Якоб Томазій Jacobus Thomasius
Ядро дослідження про літературний плагіат, передусім теоретичне, уміщене в небагатьох стислих тезах: (1679, original text in Latin and Ukrainian)
Nucleus disputationis de plagio literario maxime theoreticus, thesibus paucis & brevibus comprehensus

abstract | view |  rights & permissions
This is the first Ukrainian translation of J. Thomasius’ work “Nucleus disputationis de plagio literario maxime theoreticus, thesibus paucis & brevibus comprehensus” (1679). It is presented with the original Latin on one page, with the translation on the next.
93. Sententiae: Volume > 40 > Issue: 1
Роман Кисельов Roman Kyselov
Коментар до Томазієвої "Філософської дисертації про літературний плагіат" (1673)
Commentary on Thomasius's "Philosophical Dissertation on Literary Plagiarism" (1673)

abstract | view |  rights & permissions
Commentary on the first Ukrainian translation of Thomasius' work entitled "Nucleus disputationis de plagio literario maxime theoreticus, thesibus paucis & brevibus comprehensus" (1679), which is one of the Appendices to the famous "Philosophical Dissertation on Literary Plagiarism" (1673).
94. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Анна Ільїна Anna Ilyina
Традиція і свобода в деконструкційній «філософії філософії»
Tradition and Freedom in the Deconstructive “Philosophy of Philosophy”

abstract | view |  rights & permissions
У статті досліджено особливості відношення між феноменами свободи і традиції в дискурсі деконструкції. При цьому традиція постає насамперед як традиція філософська, критичне запитування щодо якої лежить в основі деридианської думки. Остання великою мірою являє собою філософську рефлексію щодо філософського ж спадку («філософія філософії»). Авторка здійснює аналіз відношення між деконструкцією і філософською традицією у зв’язку з проблемою свободи. При цьому вона застосовує деридианську концепто-метафору перекладу (переходу), спираючись на історико-філософські висновки Марка Крепона. Розглянувши особливості тематизації концептів свободи і традиції в деконструкційному дискурсі, авторка виявила зв’язок між проблемами (а) меж філософії (що є одним з наріжних сюжетів деридианських текстів) і (б) специфічної кореляції між феноменами свободи і традиції. Встановлено, що сполучними ланками, які уможливлюють цей зв’язок, постають ідеї іншого і перекладу (переходу). Для історії філософії другої половини ХХ ст. є важливим правильно розуміти деридиан-ське поняття традиції. У статті доведено, що властиве Дериді тлумачення цього поняття (1) у суттєвий спосіб визначається чинником іншого, (2) ґрунтується на парадоксальній взаємодії традиційності і свободи, (3) зумовлює й уможливлює деконструювання опозиції між сво-бодою і насильством. У підсумку встановлено, що власне деконструкція, яка на позір ке-рується метою звільнення від традиції, зрештою постає як свобода для традиції, якщо остання тлумачиться в
95. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Сергій Йосипенко Serhii Yosypenko
Дослідження історіографії філософії у франкомовній філософії
Studies in the Historiography of Philosophy in Francophone Philosophy

abstract | view |  rights & permissions
Одним з традиційних предметів дискусій істориків філософії є питання статусу історії філософії як дисципліни, а також завдань, можливостей та обмежень окремих підходів і жанрів історіографії філософії. Стаття присвячена аналізу внеску в ці дискусії досліджень історіографії філософії, які починаються у франкомовній філософії з 1970-х років з пуб- лікацією досліджень Л. Брона та М. Ґеру, зокрема відповідей на згадані питання, що окре- слюються в перебігу таких досліджень. Вихідним пунктом статті є історична схема ставлення філософів до минулого філософії, запропонована І. Лафрансом, яка дає змогу визначити місце історії філософії як дисципліни в філософській діяльності і вивчати історіографію філософії як елемент такої діяльності. У статті проаналізовані три проєкти дослідження історіографії філософії – «історії історії фі- лософії» Л. Брона, дослідження доксографії А. Лакса та М. Фреде, соціальної історії історі- ографії філософії К. Кьоніґ-Пралон. На підставі аналізу вказаних проєктів у статті обґрунтовано висновок, що історію філо- софії не можна розглядати ні лише як історичну, ні лише як філософську дисципліну, а та- кож, що історик філософії не може досліджувати предмет, не конструюючи його одночас- но на основі історичних даних, які завжди залишаються поза межами історіографічної конструкції.
96. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Вадим Менжулін Vadym Menzhulin
Актуальні практики і дискусії в сучасній англомовній історіографії філософії
Trending practices and discussions in contemporary English-language historiography of philosophy

abstract | view |  rights & permissions
У статті окреслено провідні тенденції, що є характерними для розвитку історико-філо- софських досліджень у сучасній англомовній філософії і складають інтерес з огляду на розвиток історії філософії в усьому світі, зокрема в Україні. Показано, що антиісторич- ність, яка була властива для аналітичної філософії в її класичних варіантах, була лише моментом у її розвитку: історичний поворот, який розпочався в рамках цієї традиції ще в 1960-ті роки, упродовж перших десятиліть ХХІ століття призвів до справжнього розквіту історії філософії – як на концептуальному, так і на інституціональному рівні. Сучасні ан- гломовні історики філософії приділяють значу увагу методологічно важливому розріз- ненню власне історичного процесу, фактів, що мали місце в минулому (історія філософії) та рефлексій стосовно засобів, цілей та епістемологічних засад осмислення цих фактів (історіографія філософії). Показано також, що одним із головних плодів уважного ви- вчення історії філософії виявляється інклюзивність – привернення уваги до тих сторінок або аспектів минулого, які з тих чи тих причин були маргіналізовані або повністю забуті. Чинники, які раніше відкидалися як зовнішні (ектернальні) і, відповідно, малозначущі, набувають не меншого значення, ніж ті що традиційно вважалися внутрішніми (інтерна- льними). Завдяки цьому на зміну традиційній історії філософії, зорієнтованій передовсім на вивчення найвидатніших представників західної думки, зазвичай – чоловіків за статтю, приходить значно ширший історико-філософський канон, який включає більше коло ми- слителів, представників різних культур і типів філософування.
97. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Ельвіра Чухрай Elvira Chukhrai
Підводні камені анахронічного аналізу: книга Проповідника, сенс життя і сенс у житті
Pitfalls of anachronistic analysis: the book of Ecclesiastes, meaning of life and meaning in life

abstract | view |  rights & permissions
У статті здійснено критичний аналіз методології Артура Кіфера (описаної в книзі «Ек- лезіаст і сенс життя в стародавньому світі», Cambridge University Press, 2022), а саме його поняття «сенс життя», застосованого до аналізу книги Еклезіаста. Мій головний аргумент полягає в тому, що «троїста концептуальна схема» сенсу життя, запозичена з царини ем- піричних психологічних досліджень (когерентність – мета – значущість), не може бути результативною при аналізі теологічних чи філософських текстів, які передбачають ви- сокий рівень узагальнення. З іншого боку, оскільки термін «сенс життя» відсутній в мові Еклезіаста й у інших давніх текстах, а його власне значення є вкрай нечітким, воно незда- тне відігравати роль корисного аналітичного інструмента.
98. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Сергій Секундант, Аріна Орєхова Sergii Sekundant
Час і простір у філософії Ляйбніца. Частина II
Time and Space in the Philosophy of Leibnitz. Part ІI

abstract | view |  rights & permissions
Інтерв’ю Аріни Орєхової з професором Сергієм Секундантом, присвячене Ляйбніцевій концепції часу і простору, особливостям тлумачення цієї концепції Майклом Фатчем та різно-манітним історико-філософським підходам до розуміння філософії Ляйбніца в цілому.
99. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Віталій Терлецький Vitali Terletsky
Історіографія в історії філософії: німецький контекст і досвід
Historiography in the History of Philosophy: the German Context and Experience

abstract | view |  rights & permissions
Стаття має на меті розкрити вузлові пункти розвитку німецької традиції історіографії філософії після 90-х рр. XVIII ст. Вихідною точкою стала так звана «суперечка про ме-тод» історіографії, яка вибухнула в останнє десятиліття XVIII ст. не без впливу Кантової «критичної філософії». Її учасники (Райнгольд, Фюлеборн, Ґьос, Ґроман, Тенеман та інші) висували відмінні тези, але сходилися на тому, що саме Кантова філософія дозволяє ство-рити «філософувальну історію філософії». Утворився тип історіографії, базований на кри-терії «прогресу філософії» і Кантова позиція розглядалася як масштаб для будь-якої істо-ріографії. Згодом сформувалися інші типи історіографії, які або дотримувалися протиле-жного критерію «регресу» чи «декадансу», або намагалися поєднати обидва ці критерії (Геґель). У другій половині XIX ст. стає поширеною «історія проблем» як принцип дос-лідження і викладу історії філософії, її головними репрезентантами стали В. Віндельбанд, Н. Гартман, Г. Гаймзьот. Натомість у другій половині XX ст. домінантним типом історі-ографії є «історія понять», яка знаходить мовно-філософське обґрунтування у філософсь-кій герменевтиці Ґадамера. В останні десятиліття німецька традиція історіографії збага-тилася проєктом «історичної філософії» К. Флаша і програмою «дослідження констеля-цій» Д. Генріха. В обох цих проєктах помітне тяжіння до мікроісторії, вихід за межі тек-стів «класиків», відкриття досі невідомих постатей і джерел, що істотно розширюють усталену практику історіографії філософії.
100. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Євген Причепій, Влада Анучіна, Яна Горобенко, Яна Дзюба Vlada Anuchina
Феноменологія знаків долі. Частина ІІ
Phenomenology of fate signs. Part IІ

abstract | view |  rights & permissions
Інтерв’ю Влади Анучіної, Яни Дзюби і Яни Горобенко з Євгеном Причепієм.