Search narrowed by:




Displaying: 21-40 of 437 documents

Show/Hide alternate language

0.252 sec

21. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Валерій Загороднюк Valerii Zahorodniuk
Розвиток філософської антропології у Київській світоглядній шко лі
Development of philosophical anthropology in Kyiv Weltanschauung School

abstract | view |  rights & permissions
Статтю присвячено розвитку філософської антропології у Київській світоглядній школі. Показано, що у дослідженнях, присвяченій цій школі, спостерігаємо певні розбіжності. Вони стосуються як часу виникнення цієї школи, так і її фундаторів. Переважна більшість до- слідників вважають фундатором Київської світоглядної школи Володимира Шинкарука і датують її виникнення з оприлюдненням 1969 року програмних принципів і засад світогляд- ного напрямку у філософії. Водночас існує й інша точка зору щодо виникнення Київської сві- тоглядної школи. Її появу деякі дослідники пов’язують з іменем Павла Копніна, у якого та- кож був помітний потяг до людиноцентрованого філософування. Прикметними є і спроби подолати ці розбіжності, об’єднавши власне світоглядний та логіко-гносеологічний підходи. У зв’язку з цим говорять про Київську світоглядну-гносеологічну школу. На мій погляд, біль- ше підстав вважати фундатором Київської світоглядної школи саме Володимира Шин ка ру- ка, який започаткував дослідження «людина — світ людини», що становить осереддя світо- гляду, у межах марксистської філософії. В українській філософській думці антропологічний поворот Київської світоглядної школи відбувся не на порожньому місці. Представники цієї школи, насамперед її фундатор В. Шинкарук, з одного боку, певною мірою продовжували ан т ропологічну традицію українського «кордоцентризму», «філософії серця» Г. Сковороди та П. Юркевича, з іншого боку, їхня філософська спадщина дивним чином віддзеркалює мейн- стрім сучасної філософії, а саме поворот від гносеології до антропології, до онтології світу буття людини. Варто розмежовувати розуміння філософської антропології у вузькому і ши- рокому значенні. У вузькому значенні під нею розуміють філософську дисципліну, що склалась у 1920 —1930-ті роки і репрезентована іменами М. Шелера, А. Ґелена, Г. Плеснера. У широ- кому значенні філософська антропологія — це філософська рефлексія над людиною взагалі. У зв’язку з цим розглянуто такі ключові проблеми філософської антропології, як трансцен- денція людини, її ідентичність, цілепокладання як спосіб людської реалізації.
22. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Валерій Загороднюк, Галина Ковадло V. Zahorodniuk
Вища школа філософії
High School of Philosophy

23. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
К. Зборовська, К. Сігов, Н. Вяткіна, В. Малахов, Ю. Іщенко Xenija Zborovska
«Філософська думка». Живий дух спілкування
“Philosophical thought”. The living spirit of communication

abstract | view |  rights & permissions
Коли йдеться про багатолітню історію Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, неможливо не сказати про видання цього Інституту – нашу «Філософську думку», яка впродовж десятиліть змінювала філософський ландшафт нашої країни. У цьому невеликому матеріалі я вирішила приділити увагу свідченням про дуже цікавий і неймовірно насичений період життя як журналу, так і нашої країни – період кінця 80-х та 90-х років. Костянтину Сігову, Наталії Вяткіній, Віктору Малахову, Юрію Іщенку, Володимиру Паніотто, Миколі Чурилову та Євгену Головасі, які мали колись й досі мають вагоме значення для журналу «Філософська думка», було поставлено одне питання «Чим для Вас була «Філософська думка» в 1990-ті роки?». Раді представити читачам багатоголосся спогадів про журнал, які сплітаються в єдину історію – історію, яку ми й досі пишемо, історію становлення філософської думки в Україні.
24. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Наталія Вяткіна Nataliia Viatkina
Пам’ять з погляду логіки і семіотики
Memory in Terms of Logic and Semiotics

abstract | view |  rights & permissions
Феномен пам’яті розглядається як компонент, імпліцитно присутній у процесі інформаційної комунікації. Наведено коротку типологію видів пам’яті, які утворюють референційне поле так званої семантичної пам’яті. Через підходи Ю. Лотмана та Р. Якобсона розглядаєть ся класичне уявлення про час, що тісно пов’язане з пам’яттю. Основна увага приділяється тому, як можна розглядати пам’ять у межах та за допомоги логіки. Як один зі шляхів роз в’язання цього питання пропонується застосувати інструменти часової логіки через аналіз праць видатного українського логіка Анатолія Ішмуратова (1946–2017). Розглянуто класифіка- ції часів О. Єсперсена, Г. Райхенбаха, В. Буля. Проаналізовано суб’єктивну й об’єктивну осі орієнтації, що лежать в основі календарів, діаграм і шкал як фраґментів часу. На думку Іш му- ра това, ці інструменти — схеми, діаграми тощо — можна вважати мовами. Мож ли вість мовної об’єктивації значення визначає зв’язок логічного висновування, а отже, структуру- вання семантичних царин, якими є спогади, засобами логічної мови та відповідно до її струк- тур. Досліджуючи логічні та пізнавальні умови дії, Ішмуратов продовжував розвивати ідеї часової логіки та обґрунтовувати можливості їх застосування до пояснення психологічного сприйняття об’єктивного часу. Він будував схему семантичних зв’язків пам’яті як психоло- гічного акту, що відтворює життєвий шлях особистості; він розрізняв спогади та «псевдо- спогади», які разом впливають на переоцінку минулих подій, формують досвід особистості та її здатність конструювати альтернативи майбутнього. Особливе місце в дослідженнях Ішмуратова займає його експлікація часової тризначної логіки та застосування часових мо дальностей до аналізу так званих перехідних станів. Подальше вивчення таких підходів мог ло б допомогти раціональному осмисленню пам’яті та дати цікаві результати.
25. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
І. Андрущенко, А. Богачов, В. Кебуладзе, А. Лой, О. Панич І. Andrushchenko
Як перекласти Гайдеґера українською? Зміст contra форма
How to translate Heidegger into Ukrainian? Meaning contra form

abstract | view |  rights & permissions
У цьому числі «Філософської думки» ми публікуємо матеріали семінару «Лабораторії науко- вого перекладу», який був присвячений обговоренню українського перекладу твору Мартина Гайдеґера «Буття і час». Семінар відбувся 17 червня 2021 року в бібліотеці Ґете-Інституту в Києві за підтримки громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив», Між- на родного фонду «Відродження», Ґете-Інституту та видавництва «Темпора», а також у партнерстві з Українським центром міжнародного ПЕН-клубу. Текст українського пере- кладу представив перекладач твору Андрій Богачов. Експертами були Ігор Андрущенко й Анатолій Лой. Модерував семінар Вахтанґ Кебуладзе.
26. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Володимир Фадєєв Volodymyr Fadeev
Відділ філософських проблем етносу та нації: у напрямку до між дисциплінарного синтезу
Department of Philosophical Problems of Ethnos and Nation: Towards Interdisciplinary Synthesis

abstract | view |  rights & permissions
Соціально-філософське осмислення етнічних і національних процесів завжди викликало інтерес співробітників Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. У 1990-ті роки було створено сектор філософії і соціології етносу і нації, а 2005 року – сектор (з 2010 року – відділ) філософських проблем етносу і нації. Головними напрямками його роботи стали оновлення та вдосконалення уже опанованих теоретико-методологічного інструментарію вивчення етнічних і національних процесів та розробка нових дослідницьких засобів, систематизований аналіз впливу ґлобалізаційних перетворень на соціокультурні, соціально-політичні та національні практики, а також філософсько-методологічні засади розв’язання соціальних і політичних проблем у сучасному світі. Наразі співробітники відділу досліджують вплив на процеси соціальної інтеґрації ціннісно-смислових засад та морально-етичних настанов та уявлень, за підставі яких національна спільнота усвідомлює та осмислює власне існування у суспільстві.
27. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
До читачів
Editorial

28. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Переднє слово
Foreword

29. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
С. Фримен, Ф. Петит, Т. Поґе, Д. Мілер S. Freeman
Опитування «Філософської думки» Джон Ролз та сучасна політична філософія (С. Фримен, Ф. Петит, Т. Поґе, Д. Мілер)
“Philosophical Thought” Survey: John Rawls and contemporary political philosophy (S. Freeman, F. Pettit, T. Pogge, D. Mil ler)

30. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Денис Кірюхін Denys Kiryukhin
Шлях до «теорії справедливості»: праці Джона Ролза 1940-х — початку 1950-х років
The path to “A Theory of Justice”: works by John Rawls of the 40s — early 50s

abstract | view |  rights & permissions
За багато років, що минули з того часу, як Джон Ролз видав свою працю «Теорія справедли- вості» (1971), в академічних колах сформувалося і набуло великого поширення ставлення до Ролзової теорії як до нового етапу розвитку локівсько-кантівської ліберальної традиції. Однак після того, як нещодавно було відкрито для дослідників папери Ролза в Архіві Гар вард- ського університету, стало зрозуміло, що усталене уявлення є не зовсім точним. Вивчення ранніх праць Ролза, значна частина яких залишається неопублікованими, дало змогу об’єм- ніше побачити етапи та особливості формування його теорії й загалом по-новому подиви- тися на історію розвитку політичної філософії в ХХ столітті. В центрі уваги цієї статті праці Ролза, написані в 1940-х — першій половині 1950-х років, до поїздки Ролза в Окс форд, коли завершується його «вітґенштайніанський поворот» (П. Маккензі Бок), а от же, їх виправ- дано можна розглядати як окремий етап розвитку його думки. Тому вони становлять неабиякий інтерес для дослідження. Ана ліз ранніх праць Ролза дав змогу побачити, що ба зові концепти Ролзової теорії справедливості починають формуватися ще до його поїздки в Оксфорд. В цих працях Ролз ще не звертається власне до теми справедливості, про те в них закладаються основи для концептів «добре впорядковане суспільство», «вихідна позиція», то го тлумачення обставин справедливості, що ми його знаходимо в «Теорії справедливості». І хо ча після війни Ролз відмовляється від релігії, наслідком чого став пошук ним базових етичних принципів справедливої кооперації, які можна обґрунтувати раціонально, у своїх подальших працях він зберігає загальну орієнтацію на соціальний ідеал, уявлення про який він формує у 1940-ві роки в межах традиції неоортодоксальної протестантської теології.
31. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Марія Рогожа Mariya Rohozha
Перехресний консенсус у просторі суспільної моралі (Про політичний конструктивізм Джона Ролза)
Overlapping consensus in the space of public morality (on John Rawls’s political constructivism)

abstract | view |  rights & permissions
Увагу у статті зосереджено на розгляді моделі перехресного консенсусу у просторі суспільної моралі та можливостей її практичної реалізації задля розбудови суспільної згоди. У пошуках надійних механізмів суспільної єдності Джон Ролз розрізнює всеохопні моральні доктрини та політичні доктрини як переконання в межах приватної та публічної сфер відповідно. Пе ре- хресний консенсус забезпечує суспільну згоду в публічному просторі (щодо політичних докт- рин), залишаючи поза своєю орбітою переконання приватної сфери (всеохопні моральні докт- рини). Моральні цінності перехресного консенсусу утворюють сферу суспільної моралі, діє ву в конкретно-історичному демократичному суспільстві, яке Ролз називає добре впорядкованим суспільством. Конкретно-історичний характер добре впорядкованого суспільства зумов- лений відповідною фоновою культурою, яку можна імплікувати як досвід громадянськості, визначений особливостями соціальних інституцій Модерну, що є безпосереднім іманентним ду ховно-ціннісним супроводом суспільного життя, фоновим щодо експліцитних ціннісно-нор- мативних програм та стратегій вчинення індивідів у суспільному житті, зорієнтованих на оптимізацію суспільної взаємодії. Моральні цінності в межах перехресного консенсусу є міні- малістськими (оскільки їх набір, спроможний об’єднати всіх членів суспільства, є базовим для них усіх, безвідносно до сповідуваних ними всеохопних доктрин, тобто змістовно бід ним, ла- конічним), контекстуальними (модульними/рухливими, релевантними суспільним духовним запитам, змінюваними в перебігу пошуку об’єднавчого мінімуму) та універсальними в своїй зо бов’язувальній чинності. Перехресний консенсус унеможливлює перетворення будь-якої все- охопної моральної доктрини на реґулятивну ідею суспільного життя і задає формальну гори- зонтальну суспільну взаємодію, кориґовану в режимі реального часу.
32. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Всеволод Хома Vsevolod Khoma
На шляху до експансивного політичного лібералізму: підхід спроможностей Марти Нусбаум як реінтерпретація ідей раннього Джона Ролза
On the way to expansive political liberalism: Martha Nussbaum’s capability approach as a reinterpretation of the ideas of young John Rawls

abstract | view |  rights & permissions
Ідеї пізнього (після 1993), а особливо раннього (до початку 70-х років ХХ століття) періодів творчості Ролза рідко стають предметом серйозної уваги. На думку автора, ця ситуація усталює стереотипні й однобічні тлумачення. Натомість предметна увага до Ролзових ідей раннього (проєкт натуралістичної етики на протестантських засадах, об’єктивна мораль, яка конституюється через факт сприйняття інших як людей, сильне визначення людської природи) і пізнього («політична концепція», «фонова культура», «публічний розум») етапів дає підстави істотно збагатити поле інтерпретацій в сучасній політичній філософії. Мета цієї статті потрійна: довести, (1) що критика Мартою Нусбаум пізніх ідей Ролза, запропонована в межах підходу спроможностей, не є вичерпною; (2) що ця критика постане більш плідною, якщо спиратиметься на деякі ранні ідеї самого Ролза, які той згодом використовувати перестав; (3) що таке поєднання критичних арґументів створює нову версію політичного лібералізму, послідовнішу за версії як пізнього Ролза, так і Нусбаум. Цю версію автор пропонує називати «експансивним (тобто таким, що здатний до роз- ширення) політичним лібералізмом» (далі ЕПЛ). Важливим компонентами ЕПЛ є ідея Генрі Ричардсона про взаємодоповнюваність «благого» та «правильного», арґумент пайдеї, а також інтерпретації підходу спроможностей в рамках «розумних всеохопних доктрин». Спираючись на ці компоненти, автор описує механізм впливу на «фонову культуру», з якої потім наро- джується «публічний розум», що буде визначати «політичну концепцію» Ролза. Таким чином, у рамках ЕПЛ «політична концепція» може розширюватися. Через взаємодоповнюваність «благого» та «правильного» вона набуває здатності краще реаґувати на політичні виклики, зберігаючи водночас непорушність фундаментальних політичних принципів суспільства.
33. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Валерій Жулай Valeriy Zhulay
Феномен події в моральнісному вимірі: внутрішня форма та клю чові чинники
Phenomenon of the event in moral dimension: inner form and crucial factors

abstract | view |  rights & permissions
У статті поставлено питання — що постає як подія, коли ми розглядаємо існування людини в етичному вимірі? Розглянуто рівні здійснення людиною того, що вона визначає для себе як морально зна- чуще, а також можливості сприйняття зазначеного здійснення іншими членами моральної спільноти. Це завдання, на думку автора, вимагає уваги до моральнісного виміру існування людини, в якому з’являється можливість діагностувати і змістовно аналізувати зміни, що призводять до моральнісного зсуву у світогляді людини. Зміни такого рівня концептуалі- зуються як моральнісна подія (а не моральнісна оцінка певної події: така оцінка може зали- шати людину незмінною). Автор виокремлює два рівні моральнісної подієвості: перший — моральнісне самоздійснення людини, яке саме по собі може призводити лише до умовної по дії- для-себе і просто визнається іншими членами спільноти; і другий — коли зазначене вище самоздійснення інші приймають, що і стає власне моральнісною Подією. Відштовхуючись від поняття «визнання», як його розробляв Ч. Тейлор, автор висуває думку, що зазначене поняття є недостатнім для того, щоб можна було говорити про «пов- ноцінне» сприйняття моральнісної події іншими. На думку автора, запроваджений у розвідці концепт «прийняття Іншими» дає змогу тематизувати такі важко фіксовані складові мо- ральнісної події, як зміна внутрішніх почуттєво-розумових віро-гідностей людини та її віру- вальної налаштованості. Крім цього, обґрунтовано доцільність розгляду моральнісної події через її внутрішній простір і час як форми подієвості. Внутрішній простір моральнісної події визначено як при- сутність, а внутрішній час — як її драматургія.
34. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Олександр Габович, Володимир Кузнєцов Oleksandr Gabovich
Огляд сучасної філософії науки (ст.1)
Overview of modern philosophy of science (art. 1)

abstract | view |  rights & permissions
Поняття «філософія науки» незаперечно увійшло до сучасного філософського дискурсу. У філо- софському та науковому середовищах є різні тлумачення філософії науки. Власне науку тради- ційно вважають суспільною інституцією, створеною з метою здобуття та застосування знань про природні та штучні реалії. Водночас введення поняття «філософія науки» було б три віальним, якби його обсяг зводився до перетину обсягів понять «наука» і «філософія». Пе ре- хід від тлумачення науки загалом до її розуміння як сукупності конкретних наук з особ ливими предметними галузями викликає виокремлення із загальної філософії науки групоцентрованих філософій наук на кшталт філософії біології, філософії психології, філософії технічних наук, філософії медицини, філософії соціальних наук, філософії інформаційних наук, філософії фізи- ки, філософії математики, філософії філософії тощо. У статті виокремлено різновиди сучас- ної філософії математичних та природничих наук. Специфічні ознаки цих наук аналізовано за допомоги графових класифікацій відповідних філософій. Підкреслено важливість для всіх різ- новидів філософії науки використовуваних ними реконструкцій практичних теорій. У першій частині окреслено мету статті й розглянуто предметні та теоретичні класифікації філосо- фій науки, у другій — оцінні, називні, теоретико-реконструктивні та мовно-реконструктив ні, а також зроблено висновки щодо доцільності застосування цих класифікацій до філософій суспільних та гуманітарних наук. В підсумку автори висновують , що, незважаючи на попу- лярність у філософсько-науковому середовищі різкого протиставлення класичної та некласич- ної фізики, для цього немає ґрунтовних об’єктивних підстав.
35. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Марія Култаєва Mariia Kultaieva
Школа мислення, шляхетності духу і громадянської мужності (до 75-річчя Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України)
The school of thinking, nobility of philosophical spirit and civil courage (to the 75-th anniversary of H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, National Academy of Sciences of Ukraine)

abstract | view |  rights & permissions
У статті йдеться про культурне та освітнє значення Інституту філософії НАН України для духовного розвитку українського суспільства. З позиції включеного спостерігача відтворено ок ре мі епізоди його історії. Розглянуто символічну роль Г.С. Сковороди у самовизначенні Інс- ти туту як центру формування світоглядної культури нації та визначення її ціннісних орієн- тацій. Крізь призму інтуїції М. Гайдеґера щодо небезпек, які загрожують філософському мис- ленню, відображено у відповідній метафориці можливості діалектичного зняття загроз, що з ними стикається «Київська філософська школа». Розкрито спорідненість сковородинів ської та західноєвропейської філософських традицій, а також роль Інституту філософії у форму- ванні духовної культури нації та національно свідомої наукової спільноти.
36. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Леонід Фінберг Леонід Фінберг
«Філософська і соціологічна думка» наприкінці 80-х — на початку 90-х років минулого століття
«Філософська і соціологічна думка» наприкінці 80-х — на початку 90-х років минулого століття

37. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
В. Козловський, В. Терлецький, В. Циба V. Kozlovskyi
Кант і метафізика: традиція і сучасність. Семінар Кантівського товариства в Україні (В. Козловський, В. Терлецький, В. Циба)
Kant and metaphysics: tradition and modernity. Seminar of the Kant Society in Ukraine

abstract | view |  rights & permissions
12 червня 2021 року Кантівське товариство в Україні зорганізувало і провело online черговий семінар, цього разу присвячений настільки ж давній і контроверсійній, наскільки ж і досі дис- кусійній темі «Кант і метафізика». У заході взяли участь науковці, незалежні дослідники, а також викладачі та студенти провідних вищих навчальних закладів України — Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Національного університету «Києво-Моги лян- ська академія», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка та Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Доброю нагодою для цьогорічного семінару стала 240 річниця публікації «Критики чистого розуму» (1781) — тексту, який виявився парадигматичним для всієї філо- софії епохи модерну. Звісно, всі учасники заходу — як у доповідях, так і при обговоренні — не могли обійти мовчанням задум Кантової «Критики» як критики традиційної метафізики. Утім, не менш цікавими виявилися також інші теми: і еволюція Канта як метафізичного мислителя, і фундаментальна проблема співвідношення метафізичного і наукового знання, і місце метафізичної проблематики в контексті третьої «Критики». Окремо було відзначено інтерпретацію першої «Критики» Канта в сучасному американському кантіанстві. Нижче публікуємо доповіді тих учасників, які дали згоду на оприлюднення своїх матеріалів.
38. Filosofska Dumka: Volume > 2022 > Issue: 1
Л. Белей, Ю. Буйських, Є. Буцикін, В. Кебуладзе L. Belei
Про проблеми первісної ментальності українською мовою (Л. Белей, Ю. Буйських, Є. Буцикін, В. Кебуладзе)
On the problems of the primitive mentality in Ukrainian (L. Belei, Yu. Buiskykh, Ye. Butsykin, V. Kebuladze)

abstract | view |  rights & permissions
У цьому числі «Філософської думки» ми публікуємо матеріали семінару «Лабораторії науко- вого перекладу», які відображають обговорення українського перекладу твору Франца Боаса «Розум первісної людини». Семінар відбувся 22 грудня 2021 року в Українському центрі між- народного ПЕН-клубу за підтримки громадської організації «Лабораторія законодавчих іні- ціатив», Міжнародного фонду «Відродження», видавництва «Темпора» в партнерстві з Ук- раїнським центром міжнародного ПЕН-клубу. Текст українського перекладу представив перекладач твору Єгор Буцикін. Експертами були Лесь Белей та Юлія Буйських. Модерував семінар Вахтанґ Кебуладзе
39. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
До читачів
Editorial

40. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 2
Сергій Йосипенко Сергій Йосипенко
Переднє слово
Foreword