Search narrowed by:




Displaying: 1-20 of 506 documents

Show/Hide alternate language

0.166 sec

1. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Олег Білий Oleg Bilyi
Мистецькі стратегії і політична комунікація
Artistic strategy and political communication

abstract | view |  rights & permissions
Провідними дослідницькими наративами статті є вплив мистецьких стратегій на полі- тичну комунікацію за умов постправди; політична уява і режим постправди; мистецтво і режим істини; раціональність ілюзій у політичній комунікації; техніки мистецької суґестії у публічному діалозі. Йдеться про використання принципу вірогідності ілюзії, зокрема, ри- туалів леґітимації у процесі боротьби за прихильність виборця. Аналізовано техніки мис- тецької суґестії у публічному діалозі. Особливе місце посідає аналіз міфологічного перетво- рення реальності на ґрунті мистецьких стратегій, тема раціональності ілюзії. Проведено аналіз міфологічного перетворення реальності на основі мистецьких стратегій. Розглянуто зв’я зок таких понять, як поезія, мистецтво і технологія, з розгортанням процесів техноло- гічного вдосконалення у будь-якій сфері людської діяльності.
2. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Алла Гужва Alla Guzhva
Політичний популізм і популярна культура
Political populism and popular culture

abstract | view |  rights & permissions
У статті здійснено порівняльний аналіз культурних практик політичного популізму і попу- лярної культури. Популістичного політика розглянуто як знак культурної комунікації і вио- кремлено три його ідеальні типи: пустий знак, орієнтований на сьогодення, який репрезентує популістів без ідеології; знак, орієнтований у минуле, який репрезентує популістську націона- лістичну ідеологію; знак, орієнтований у майбутнє, який репрезентує реформаторів суспіль- них цінностей. Виявлено спільні характеристики в інтерпретації та функціюванні популярної культури та популізму — символізм, емоційність, походження «від простих людей», спротив системі, експлуатація прагнення емансипації. Підкреслено визначальну роль медіа у культур- ній комунікації як для популярної культури, так і для політичного популізму. Певне оновлення та урізноманітнення політичних інституцій стане тим критерієм, який дасть змогу визна- чити — що саме було вартісним у популярній культурі та політичному популізмі.
3. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Влада Анучіна Vlada Anuchina
Проблематизація і модифікація феноменологічного поняття досвіду у фундаментальній онтології М. Гайдеґера
Problematization and modification of phenomenological concept of experience in Martin Heidegger’s fundamental ontology

abstract | view |  rights & permissions
Метою цієї статті є доведення можливості розгляду Гайдеґерового поняття Dasein як ре- концептуалізації та модифікації Гусерлевого поняття досвіду (Erfahrung). Предметом ана- лізу є поняття Dasein, яке є одним із найбільш проблематичних з усього Гайдеґерового спадку з огляду на його багатозначність та відповідну множинність інтерпретацій. Особливу увагу приділено дослідженню прочитання Гайдеґерової філософії як онтологічної на противагу ек- зистенціалістському та антропологічному прочитанням; авторка текстуально підтвер- джує правомірність такого прочитання та доводить, що Dasein дійсно є модифікацією Гу- сер левого поняття досвіду. Так само, вона стверджує, що не лише поняття Dasein, а й сама фундаментальна онтологія може до певної міри розглядатися як ориґінальна модифікація феноменології Гусерля. Зокрема, через те, що включається у Гайдеґерів проєкт фундамен- тальної онтології та модифікується не лише одне з основних феноменологічних понять, а й метод дослідження та деякі ключові теми (наприклад, часовість свідомості).
4. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Єгор Буцикін Yehor Butsykin
Про феноменологічне обґрунтування психоаналізу
Phenomenological justification of psychoanalysis

abstract | view |  rights & permissions
Стаття є попереднім начерком феноменологічного опису досвіду психоаналізу з метою фено- менологічного обґрунтування засадових психоаналітичних понять та явищ. Розглянуто фа- зову структуру досвіду психоаналізу, а саме: тривогу аналітика, психоаналітичну редукцію, психоаналітичний аналіз та інтерпретацію. Окрім цього, першу частину статті присвя- чено головним аспектам логіко-феноменологічної критики психоаналізу. Передусім критиці асоціаційної, механістичної, спекулятивної теорії психоаналітичної практики, що її фено- менологічна неадекватність спричиняється до розриву між психоаналітичною теорією та практикою. Цей факт особливо наголошений у феноменологічній психології Ар тура Крон- фель да та дазайнаналізі Людвіґа Бінсванґера і Медарда Боса. З огляду на це, стаття є спро- бою накреслити ще один шлях до подолання цього розриву — через феноменологічне обґрунту- вання досвіду психоаналізу.
5. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Олександр Комаров Oleksandr Komarov
Уніформізм vs плюралізм: онтологічна засада конфлікту
Uniformity vs pluralism: an ontological basis of conflict

abstract | view |  rights & permissions
У статті розглядаються феномени уніфікованої і плюральної раціональності, а відтак можливості чи не можливості уніфікації досвіду, культури, політики, економіки тощо. За для унаочнення проблеми пропонується розглянути розбіжності епохи модерну і постмодерну. Робиться спроба вивести онтологічний ґрунт культурних розбіжностей і динаміки розвит- ку знання загалом. Осмислюються сучасні виклики, пов’язані з неусталеністю стану знан ня, і пропонуються проєкти розв’язання сучасних суспільних і філософських проблем на засадах феноменології.
6. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
Михайло Богачов Mykhailo Bogachov
Штучний інтелект як антропотехнологія
Artificial intelligence as an anthropotechnology

abstract | view |  rights & permissions
Штучний інтелект — це комп’ютерна система, яка мислить або діє як людина. Особливості ШІ втілюють імпліцитні уявлення його розробників про природу людини. «Сильний» ШІ, який має загальні коґнітивні здатності дорослої людини, досі не створено, натомість «слабкі» ШІ вже є частиною планетарної обчислювальної інфраструктури. Нейронно-мережеві ШІ імі- тують специфічні типи людської поведінки, узагальнюючи дані про повсякденне життя ко- ристувачів. Такий підхід у створенні ШІ відповідає філософському мейнстріму ХХ сторіччя, коли повсякденне життя розглядали як джерело мовних та соціальних наперед-даностей, що забезпечують порозуміння. Також цей підхід спирається на класичну дихотомію «людина— машина» й відповідне уявлення, що людська природа є стабільною та незалежною від техно- логічного стану. Проте у постметафізичну добу, коли взаємодія людини з технікою є комуні- кативною, а не інструментальною, дані про людський побут не можуть бути незалежним зразком людськості. ШІ-застосунки не лише кодифікують дескриптивні аспекти людської природи, а й дисциплінують своїх користувачів, адже цифрове середовище, в якому можуть бути зібрані дані про повсякдення, уже впорядковане за допомогою ШІ. Відповідно, у цифро- во му середовищі люди змушені відтворювати нові норми поведінки, кодифіковані за допомо- гою ШІ, який є одним із способів видозміни людської природи самою людиною. Вплив ШІ непомітний, позаяк цифрове середовище, в якому люди взаємодіють з ШІ, організовано не- достат ньо зрозумілим для користувачів чином. Антропотехнологічний характер ШІ є по бічним наслідком розвитку платформ, тому творці ШІ не перебирають на себе відповідальність за вті лені в їхніх розробках норми.
7. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 3
А. Бондар, В. Кебуладзе, Ю. Олійник, В. Циба А. Bondar
Про природу існування по-українськи
On the nature of existence in Ukrainian

abstract | view |  rights & permissions
У цьому числі «Філософської думки» публікуємо матеріали семінару «Лабораторії наукового перекладу», який було присвячено обговоренню українського перекладу твору Джона Еліса МакТаґарта «Природа існування». Семінар відбувся 2 жовтня 2020 року в Інституті філо- софії НАН України імені Г.С. Сковороди за підтримки ГО «Лабораторія законодавчих ініціа- тив» і видавництва «Темпора». Текст українського перекладу представив перекладач твору Юрій Олійник. Експертами були Андрій Бондар і В’ячеслав Циба. Модерував семінар Вахтанґ Кебуладзе.
8. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
До читачів
Editorial

9. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Переднє слово
Foreword

10. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Анатолій Єрмоленко Anatoliy Yermolenko
75-річчя від дня заснування Iнституту філософії
H.S. Skovoroda Institute of Philosophy: 75th Anniversary of the Establishment

abstract | view |  rights & permissions
A formal meeting of the Academic Council of the H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, NAS of Ukraine, was held November 23, 2021 in honor of the 75th anniversary of the Institute. Distinguished guests from various institutions of the Ukrainian Academy of Sciences and Universities of Kyiv were in attendance. This article present a summary of the speeches of the participants of this solemn event. The words of our colleagues reflect the deep knowledge of the history and achievements of the Institute and the great respect for them by the scientific community of Ukraine. The Director of the Institute, Anatoliy Mykolayovych Yermolenko, addressed the audience with a welcoming speech and congratulated colleagues and guests on this anniversary. He outlined the main stages of development of this center of philosophical thought in Ukraine in a complex social, cultural and political context. Other speakers included R. Stefanchuk, A. Zagorodnii, S. Pyrozhkov, V. Smolii, V. Bugrov, A. Konverskyi, V. Kremen, V. Kusherets, S. Dovhyi, S. Dovghyi, and V. Andrushchenko.
11. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Анатолій Єрмоленко, Сергій Йосипенко Anatoliy Yermolenko
Інститут філософії: традиції та інновації
Institute of Philosophy: Traditions and Innovations

abstract | view |  rights & permissions
Статтю присвячено історико-філософському аналізу унікальної та парадигмальної ролі Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України у філософському житті України впродовж 75 років від його заснування. Автори окреслюють його роль у процесі становлення сучасної філософії в Україні від часів панування догм радянського марксизму й до впровадження актуальних дослідницьких традицій у сучасній українській філософії. Досліджено спадкоєм- ність та особливості зміни поколінь дослідників у царині філософії, а також долучення україн- ської філософської думки до світового інтелектуального дискурсу. Окрему увагу приділено інституціалізації нових напрямків досліджень в Інституті, та- ких як політична філософія, філософія мови та мовлення, що належать до провідної парадигми сучасної філософії. Автори статті розкривають поетапне становлення київської філософ- ської традиції, роль керівництва Інституту в стилістиці та характері наукових досліджень певних періодів. Приділено увагу співпраці Інституту з вітчизняними науковими та освітні- ми закладами, його міжнародним зв’язкам. Виокремлено статус провідних фахових видань, які стали знаковими як за радянських часів, так і за часів Незалежності. Наостанок у статті відзначено роль та завдання Інституту в сучасному суспільному дискурсі, акценто вано ува- гу на цінностях, збереженням яких опікуються представники Інституту
12. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Володимир Бугров Volodymyr Bugrov
Інституціалізація наукових здобутків Інституту філософії в освітніх практиках: досвід «Київської філософської школи»
Institutionalisation of Research Achievements of the Institute of Philosophy in Educational Practices: experience of the «Kyiv School of Philosophy»

abstract | view |  rights & permissions
У статті порушено тему специфіки процесу інституціалізації наукових досягнень Ін с ти- туту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, передусім здобутків «Київської філософ- ської школи» другої половини ХХ — початку ХХІ століття, в сучасних освітніх практиках українських вишів на прикладі Київського національного університету імені Тараса Шев чен- ка. Відзначення у 2021-му 75-річчя заснування Інституту як, спільно зі згаданим вишем, головного осередку «Київської філософської школи», вкотре унаочнює їхню роль як чільного суб’єкта інституціалізації української національної філософської традиції пізньомодерного часу. Один із найвідоміших тепер інноваційних академічних гуманітарних проєктів і перших моделей відкритого суспільства в УРСР, Інститут філософії був головним вітчизняним учасником світового філософського життя за «холодної війни» і став в Україні центром роз- витку філософської спільноти. Показовим прикладом запровадження нових освітніх прак- тик у класичних вишах України за умов диджиталізації вітчизняної вищої освіти під час постання ґлобального мережевого суспільства є поєднання високого науково-освітнього по- тенціалу Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України й постання на цих засадах філософських това- риств та стартапів. У центрі діяльності одного з найвідоміших із них — Студентського товариства усної історії філософії — є започатковане в проєкті «Усні історії філософів» Т. Чай ки реконструювання наукових біографій творців «Київської філософської школи» в кон- тексті розроблення усної історії філософії як альтернативного історико-філософсько го під- ходу / джерела / жанру.
13. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Віталій Терлецький Vitali Terletsky
Дослідження німецької класичної філософії в Інституті філософії
Research of German Classical Philosophy at the Institute of Philosophy

abstract | view |  rights & permissions
У статті проаналізовано доробок працівників Інституту філософії АН України, який сто- сується дослідження німецької класичної філософії. Ідеологічно незаанґажовані студії ні- мецького ідеалізму в Інституті стали можливими лише після того, як його очолив Павло Копнін. Київський університет імені Тараса Шевченка став тим осередком, із якого в пер- шій половині 1960-х років вийшли всі дослідники німецького ідеалізму. Спочатку більшу увагу приділяли філософській системі Геґеля, що відобразилося в монографії В. Шинкарука (1964). У середині 1970-х років на передній план виступає критична філософія Канта, різні аспекти якої проаналізовано в колективній монографії «Критичні нариси про філософію Канта» (1975). На початку 1980-х років дослідники інтенсивно займаються «антропологічним ма- теріалізмом» Фоєрбаха й публікують колективну монографію «Нариси про філософію Фоєр- баха» (1982). Саме твори та ідеї Геґеля, Канта і Фоєрбаха становили переважний предмет уваги дослідників Інституту, що відбилося в численних публікаціях на сторінках часопису «Фі лософська думка». Натомість філософські системи Шелінґа й особливо Фіхте залишалися майже знехтуваними аж до 1991 року.
14. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Переднє слово
Foreword

15. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Анатолій Єрмоленко, Віталій Нечипоренко Anatoliy Yermolenko
Відділ соціальної філософії: в тренді сучасних досліджень суспільства
Department of Social Philosophy: in the trend of modern social research

16. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Сергій Пролеєв, Олег Білий, Оксана Кисельова Serhii Proleiev
Відділ філософії культури, етики і естетики: історія та сучасність
Department of Philosophy of Culture, Ethics and Aesthetics: History and Modernity

17. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Сергій Йосипенко, Олександр Киричок Serhii Yosypenko
Відділ історії філософії України: традиції і сучасність
Department of the History of Philosophy of Ukraine: Traditions and Modernity

18. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Віталій Лях Vitalii Liakh
Контент сучасної світової філософії в дослідженнях і комунікаціях співробітників відділу історії зарубіжної філософії
Content of the modern world philosophy within research and communications of the staff of the Department of the History of Foreign Philosophy

19. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Анатолій Колодний, Людмила Филипович Anatolii Kolodnyi
Розвиток релігієзнавства у незалежній Ук раїні: досвід Відділення релігієзнавства
Development of Religious Studies in Independent Ukraine: Experience of the Department of Religious Studies

20. Filosofska Dumka: Volume > 2021 > Issue: 4
Тетяна Гардашук Tetiana Gardashuk
Відділ логіки та методології науки: здобутки і перспективи
Department of Logic and Methodology of Science: Achievements and Prospects

abstract | view |  rights & permissions
У статті надано огляд діяльності відділу логіки та методології науки Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за останні роки, яка охоплює наукові дослідження, пере- клади філософської літератури, організацію семінарів з актуальних проблем сучасної філо- софії. Дослідницькі проєкти, з одного боку, спираються на традиції, сформовані за роки діяльності інституту, а з іншого — аналізують зміни, що відбуваються в науковому пізнан- ні та науці, та вибудовують проєкції на майбутнє. Наведено методологічні підвалини і ре- зультати дослідження «Семіотичний аналіз явищ культури» (2018–2020) та окреслено до- слідницькі зав дання за темами «Комунікативні трансформації в сучасній науці» (2020 — 2021) і «Логічні, онтологічні та аксіологічні виміри сучасного наукового знання» (2022–2024).