Cover of Sententiae
Already a subscriber? - Login here
Not yet a subscriber? - Subscribe here

Browse by:



Displaying: 1-20 of 271 documents

Show/Hide alternate language

articles articles

1. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Микола Федяй
Mykola Fediai
The philosophical course by Stephan Kalynovskyi of 1729–1731 in the light of his teaching practice: sources and (un)originality
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті проаналізований філософський курс Стефана Калиновського, який той про-читав у Києво-Могилянській академії в 1729–1731 рр. Цей курс вважався дослідниками одною з кращих пам'яток української філософської думки того часу, а втім, як засвідчив текстуальний аналіз, він дослівно запозичений у Франсуа Ле Ре, французького автора, який написав його в 1630-х рр. в Парижі. Також проаналізовані всі інші наразі відомі на-вчальні курси Калиновського: риторичний, історичний, математичний. Вони теж напи-сані не викладачем, а взяті, переважно дослівно, в інших авторів. На основі порівняння навчальних курсів із першоджерелами, виявлення авторських змін, відхилень тощо, зроб-лені висновки про (не)оригінальність курсів Калиновського. Крім того, здійснена спроба з'ясувати, чи можна вважати дослівне запозичення чужого тексту без зазначення автора під час викладання плагіатом в тогочасному значенні цього слова. Зрозуміти особливості навчальних курсів дозволяють біографічні відомості про їхнього викладача, а також огляд церковних проповідей, які той виголошував у сані єпископа.
Bookmark and Share
2. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Сергій Секундант
Sergii Secundant
Eugene Dupreel and Chaim Perelman: the normative and critical principles of the “rhetorical turn” in contemporary philosophy. Part II
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Мета статті – висвітлити й критично оцінити методологічні, епістемологічні та філософські основи, що призвели до «риторичного повороту» в сучасній філософії, а також відповісти на питання про те, наскільки виправданими були підстави для такого «риторичного повороту». Ця відповідь ґрунтується на реконструкції критичних аргументів Ежена Дюпреля, спрямованих проти «класичної філософії», та їх рецепції у працях Хаїма Перельмана в його «переломний» період (1947–1949). У статті доведено, що їхня критика класичної філософії здійснюється з реалістичних позицій, тому вона не поширюється на гносеологічні принципи ідеалістичної філософії; їхня критика класичної теорії прогресу та ідеалу загальнозначущого знання має «аксіологічний» характер і зводиться до переоцінки всіх традиційних цінностей, у результаті чого фактично реабілітуються методологічні принципи софістики (суб'єктивізм, прагматизм, плюралізм, релятивізм, конвенціоналізм тощо). Автор стверджує, що критика філософії, яка апелює до розмовної мови і повсякденного знання, не є виправданою, оскільки ґрунтується на нерозумінні концептуально-конструктивної природи філософської мови. Хоча риторичний аналіз філософських текстів слід визнати плідним і корисним, риторика не може бути інструментом філософування, оскільки тлумачення цінностей залежить від їх розуміння, яке дає «класична філософія».
Bookmark and Share
3. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Олег Хома
Oleg Khoma
Conceptualizing the Oral History of Philosophy: The Interview Problem
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Статтю присвячено визначенню статусу «усної історії філософії» в межах історії філо-софії як дисципліни. Автор формулює свої тези як відповіді на принципові питання Сергія Йосипенка, який 2019 року піддав плідній критиці перші спроби осмислити тоді ще нове поняття «усної історії філософії». Ці відповіді можна резюмувати в шести положеннях: (1) Усна Історія Філософії принципово відрізняється від Усної Історії і не зводиться лише до застосування методу інтерв’ю; (2) вона є сукупністю діалогових методів продукування нової інформації в царині історії філософії, тобто новою методологією, що може застосо-вуватися в будь-якому історико-філософському дослідженні; (3) головною відмінністю є орієнтованість Усної Історії Філософії не на свідчення, а на спільну рефлексію; (4) ця орієнтованість на рефлексію визначає всі методи Усної Історії Філософії; (5) назва «Усна Історія Філософії» зумовлена радше особливостями ситуації, що дала початок цій мето-дології, ніж свідомою концептуальною рефлексією; (6) цій методології можна дати точ-нішу назву: «Діалогові Форми Історико-Філософської Рефлексії», назва ж «Усна Історія Філософії», може вживатися до тих діалогових форм, що спираються на усне мовлення.
Bookmark and Share

philosophical handbooks philosophical handbooks

4. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Олексій Панич, Олександр Луковина
Oleksiy Panych
The practical philosophy of the Pyrrhonics
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Олександра Луковини з д.філос.н. Олексієм Паничем, присвячене началам, практичній філософії та сучасному статусові пірронізму.
Bookmark and Share

reviews reviews

5. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Сергій Капранов
Sergii Kapranov
Publications on the philosophy of India, China and Japan on the pages of the journal The World of the Orient (2018-2021)
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Огляд публікацій, присвячених філософії Індії, Китаю та Японії – наукових статей та перекладів джерел – у журналі «Східний світ» з 2018 по 2021 рр. (сюди не включено бу-ддологічні публікації).
Bookmark and Share

new editions new editions

6. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Влада Анучіна
Vlada Anuchina
Cioran's philosophical essay as the quintessence of European pessimism of the 20th century
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
7. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Ігор Немчинов
Ihor Nemchynov
Mykhailo Drahomanov's new biography: the return of individuality
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
8. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Ельвіра Чухрай
Elvira Chukhrai
Meaning in life: historico-philosophical component
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share
9. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Рєнат Швець
Ryenat Shvets
Trends of modern Cartesianism: from substantial union to the theory of virtue
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share

academic life academic life

10. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Plínio Junqueira Smith, Oleksandr Lukovyna
Плініо Жункейра Сміт
Дослідження скептицизму в бразильській філософії
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Olexandr Lukovyna’s interview with Professor Plínio Junqueira Smith is devoted to skeptic research in Brazilian philosophy, the beginning of skeptic studies in Brazil, Oswaldo Porchat’s and Ezequiel de Olaso’s roles in establishing the tradition of skeptic studies, contemporary studies in skepticism, and the global state of affairs in skeptic research.
Bookmark and Share
11. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Світлана Іващенко, Ілля Давіденко, Влада Анучіна, Дар’я Попіль
Svitlana Ivashchenko
The Thing: Why I'm an Editor. Part IІ
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Іллі Давіденка, Влади Анучіної і Дар’ї Попіль зі Світланою Іващенко.
Bookmark and Share
12. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Євген Причепій, Влада Анучіна, Яна Дзюба, Яна Горобенко
Yevhen Prychepii
Phenomenology of fate signs. Part IІІ
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Влади Анучіної, Яни Дзюби і Яни Горобенко з Євгеном Причепієм.
Bookmark and Share
13. Sententiae: Volume > 42 > Issue: 1
Тамара Ящук, Всеволод Хома
Tamara Yashchuk
Soviet social philosophy: escape from the frame of historical materialism. Part ІI
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Всеволода Хоми з професором Тамарою Ящук у межах дослідницької про-грами «Українська філософія 60–80-х років ХХ століття» Студентського товариства усної історії філософії.
Bookmark and Share

articles articles

14. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Анна Ільїна
Anna Ilyina
Tradition and Freedom in the Deconstructive “Philosophy of Philosophy”
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті досліджено особливості відношення між феноменами свободи і традиції в дискурсі деконструкції. При цьому традиція постає насамперед як традиція філософська, критичне запитування щодо якої лежить в основі деридианської думки. Остання великою мірою являє собою філософську рефлексію щодо філософського ж спадку («філософія філософії»). Авторка здійснює аналіз відношення між деконструкцією і філософською традицією у зв’язку з проблемою свободи. При цьому вона застосовує деридианську концепто-метафору перекладу (переходу), спираючись на історико-філософські висновки Марка Крепона. Розглянувши особливості тематизації концептів свободи і традиції в деконструкційному дискурсі, авторка виявила зв’язок між проблемами (а) меж філософії (що є одним з наріжних сюжетів деридианських текстів) і (б) специфічної кореляції між феноменами свободи і традиції. Встановлено, що сполучними ланками, які уможливлюють цей зв’язок, постають ідеї іншого і перекладу (переходу). Для історії філософії другої половини ХХ ст. є важливим правильно розуміти деридиан-ське поняття традиції. У статті доведено, що властиве Дериді тлумачення цього поняття (1) у суттєвий спосіб визначається чинником іншого, (2) ґрунтується на парадоксальній взаємодії традиційності і свободи, (3) зумовлює й уможливлює деконструювання опозиції між сво-бодою і насильством. У підсумку встановлено, що власне деконструкція, яка на позір ке-рується метою звільнення від традиції, зрештою постає як свобода для традиції, якщо остання тлумачиться в
Bookmark and Share
15. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Сергій Йосипенко
Serhii Yosypenko
Studies in the Historiography of Philosophy in Francophone Philosophy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Одним з традиційних предметів дискусій істориків філософії є питання статусу історії філософії як дисципліни, а також завдань, можливостей та обмежень окремих підходів і жанрів історіографії філософії. Стаття присвячена аналізу внеску в ці дискусії досліджень історіографії філософії, які починаються у франкомовній філософії з 1970-х років з пуб- лікацією досліджень Л. Брона та М. Ґеру, зокрема відповідей на згадані питання, що окре- слюються в перебігу таких досліджень. Вихідним пунктом статті є історична схема ставлення філософів до минулого філософії, запропонована І. Лафрансом, яка дає змогу визначити місце історії філософії як дисципліни в філософській діяльності і вивчати історіографію філософії як елемент такої діяльності. У статті проаналізовані три проєкти дослідження історіографії філософії – «історії історії фі- лософії» Л. Брона, дослідження доксографії А. Лакса та М. Фреде, соціальної історії історі- ографії філософії К. Кьоніґ-Пралон. На підставі аналізу вказаних проєктів у статті обґрунтовано висновок, що історію філо- софії не можна розглядати ні лише як історичну, ні лише як філософську дисципліну, а та- кож, що історик філософії не може досліджувати предмет, не конструюючи його одночас- но на основі історичних даних, які завжди залишаються поза межами історіографічної конструкції.
Bookmark and Share
16. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Вадим Менжулін
Vadym Menzhulin
Trending practices and discussions in contemporary English-language historiography of philosophy
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті окреслено провідні тенденції, що є характерними для розвитку історико-філо- софських досліджень у сучасній англомовній філософії і складають інтерес з огляду на розвиток історії філософії в усьому світі, зокрема в Україні. Показано, що антиісторич- ність, яка була властива для аналітичної філософії в її класичних варіантах, була лише моментом у її розвитку: історичний поворот, який розпочався в рамках цієї традиції ще в 1960-ті роки, упродовж перших десятиліть ХХІ століття призвів до справжнього розквіту історії філософії – як на концептуальному, так і на інституціональному рівні. Сучасні ан- гломовні історики філософії приділяють значу увагу методологічно важливому розріз- ненню власне історичного процесу, фактів, що мали місце в минулому (історія філософії) та рефлексій стосовно засобів, цілей та епістемологічних засад осмислення цих фактів (історіографія філософії). Показано також, що одним із головних плодів уважного ви- вчення історії філософії виявляється інклюзивність – привернення уваги до тих сторінок або аспектів минулого, які з тих чи тих причин були маргіналізовані або повністю забуті. Чинники, які раніше відкидалися як зовнішні (ектернальні) і, відповідно, малозначущі, набувають не меншого значення, ніж ті що традиційно вважалися внутрішніми (інтерна- льними). Завдяки цьому на зміну традиційній історії філософії, зорієнтованій передовсім на вивчення найвидатніших представників західної думки, зазвичай – чоловіків за статтю, приходить значно ширший історико-філософський канон, який включає більше коло ми- слителів, представників різних культур і типів філософування.
Bookmark and Share
17. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Віталій Терлецький
Vitali Terletsky
Historiography in the History of Philosophy: the German Context and Experience
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Стаття має на меті розкрити вузлові пункти розвитку німецької традиції історіографії філософії після 90-х рр. XVIII ст. Вихідною точкою стала так звана «суперечка про ме-тод» історіографії, яка вибухнула в останнє десятиліття XVIII ст. не без впливу Кантової «критичної філософії». Її учасники (Райнгольд, Фюлеборн, Ґьос, Ґроман, Тенеман та інші) висували відмінні тези, але сходилися на тому, що саме Кантова філософія дозволяє ство-рити «філософувальну історію філософії». Утворився тип історіографії, базований на кри-терії «прогресу філософії» і Кантова позиція розглядалася як масштаб для будь-якої істо-ріографії. Згодом сформувалися інші типи історіографії, які або дотримувалися протиле-жного критерію «регресу» чи «декадансу», або намагалися поєднати обидва ці критерії (Геґель). У другій половині XIX ст. стає поширеною «історія проблем» як принцип дос-лідження і викладу історії філософії, її головними репрезентантами стали В. Віндельбанд, Н. Гартман, Г. Гаймзьот. Натомість у другій половині XX ст. домінантним типом історі-ографії є «історія понять», яка знаходить мовно-філософське обґрунтування у філософсь-кій герменевтиці Ґадамера. В останні десятиліття німецька традиція історіографії збага-тилася проєктом «історичної філософії» К. Флаша і програмою «дослідження констеля-цій» Д. Генріха. В обох цих проєктах помітне тяжіння до мікроісторії, вихід за межі тек-стів «класиків», відкриття досі невідомих постатей і джерел, що істотно розширюють усталену практику історіографії філософії.
Bookmark and Share

discussions articles

18. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Ельвіра Чухрай
Elvira Chukhrai
Pitfalls of anachronistic analysis: the book of Ecclesiastes, meaning of life and meaning in life
abstract | view |  rights & permissions | cited by
У статті здійснено критичний аналіз методології Артура Кіфера (описаної в книзі «Ек- лезіаст і сенс життя в стародавньому світі», Cambridge University Press, 2022), а саме його поняття «сенс життя», застосованого до аналізу книги Еклезіаста. Мій головний аргумент полягає в тому, що «троїста концептуальна схема» сенсу життя, запозичена з царини ем- піричних психологічних досліджень (когерентність – мета – значущість), не може бути результативною при аналізі теологічних чи філософських текстів, які передбачають ви- сокий рівень узагальнення. З іншого боку, оскільки термін «сенс життя» відсутній в мові Еклезіаста й у інших давніх текстах, а його власне значення є вкрай нечітким, воно незда- тне відігравати роль корисного аналітичного інструмента.
Bookmark and Share

philosophical handbooks philosophical handbooks

19. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Сергій Секундант, Аріна Орєхова
Sergii Sekundant
Time and Space in the Philosophy of Leibnitz. Part ІI
abstract | view |  rights & permissions | cited by
Інтерв’ю Аріни Орєхової з професором Сергієм Секундантом, присвячене Ляйбніцевій концепції часу і простору, особливостям тлумачення цієї концепції Майклом Фатчем та різно-манітним історико-філософським підходам до розуміння філософії Ляйбніца в цілому.
Bookmark and Share

reviews

20. Sententiae: Volume > 41 > Issue: 3
Влада Анучіна
Vlada Anuchina
Later Heidegger in the readings of modern researchers. D’Angelo, D., Figal, G., Keiling, T., & Guang Yang. (2020). Paths in Heidegger's Later Thought. Bloomington: Indiana University Press.
view |  rights & permissions | cited by
Bookmark and Share